понедельник, 31 июля 2017 г.

Хмарний конспект



Тема. Загадка як вид усної народної творчості. Зміст, форма й види загадок.
Мета: ознайомити учнів із поняттям загадка,особливостями її будови, роллю метафори  в загадках;розвивати образне мислення, пам’ять, уяву школярів; виховувати допитливість, інтерес до народних загадок.
Теорія літератури: загадка, метафора
Обладнання, наочність: видання українських народних загадок, ілюстрації до загадок, дитячі малюнки, комп‘ютер, мультимедійний проектор.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріал

           НАЙКМІТЛИВІШИЙ! Прочитай і відгадай. Про що йдеться?




Зміст уроку
              І Організаційний момент                    
   Усі сідайте тихо, діти.
Домовляймось: не шуміти,
Руку гарно підіймати,
На уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати –
Щоб не було нам мороки.
Всі готові до уроку?
Тож, гаразд. Часу не гаймо
І урок наш починаймо
Взаємні побажання «Побажай мені удачі…»
 ІІ  Перевірка домашнього завдання            
 ІІІ  Мотивація навчальної діяльності
  1. Вступне слово вчителя
      Пропоную вам   кросворд. Необхідно правильно і швидко вписати відповіді у клітинки.



1. Жанр фольклору про вигадані й фантастичні події з усталеною композицією і щасливим кінцем. (Казка)

2. Антонім до слова важко. (Легко)
3. Доповни прислів’я. … кормить людину. (Праця)

4. Група речень, обєднаних спільним змістом, головною думкою і граматично -
      це   (Текст)
5. Не дерево, а з листям, не людина, а говорить. (Книга)
 Працюючи з кросвордом, ви давали відповіді на різні запитання. Таким чином ми познайомились із одним із видів усної народної творчості – загадкою.
 ІV Повідомлення теми, мети уроку
Отже, сьогодні на уроці піде мова про загадку, про цю схованку народної мудрості. Ми з вами детально ознайомимося із загадкою як видом усної народної творчості, її різновидами, тематикою та особливостями; з’ясуємо поняття «народна загадка» та  роль метафори в ній; а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.
V Вивчення нового матеріалу
1. Бесіда за питаннями
- Як ви гадаєте, чому цей жанр має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» - думати, здогадуватися) Вчитель: Загадка є свідченням гостроти розуму, яскравого, образного сприйняття й розуміння ними світу. Саме слово загадка вказує на те, що цей вид фольклору апелює до людської думки – гадки. Умінню відгадувати загадки колись надавали великого значення. Воно було мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини.
- Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки. («Мудра дівчина», «Котигорошко»)
2. Робота за підручником
- Що сказано про загадки у підручнику? (Л.Т. Коваленко Укр. література. – ст..143- 144)
3. «Ти – мені, я - тобі»
(Учні ставлять один одному питання за змістом прочитаного)
4. Слово вчителя про загадку
- Загадкою називаються короткі стислі поетичні твори, в основі яких лежить метафоричне запитання.
-А що ж таке метафора?
Літературознавець: Метафора – слово чи словосполучення, що розкриває ознаки одного предмета чи явища через перенесення на нього схожих ознак іншого.
Іноді метафору називають скороченим порівнянням. Для того, щоб дати відповідь на метафоричне запитання, що міститься у загадці, потрібно вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності.
Дослідник:
Загадки мають багато спільного з прислів'ями, приказками , образними порівняннями, їх об'єднує насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою і побутом, а  також  стислість і чіткість викладу.
Історик : Загадки виникли дуже давно, коли людина ще не розуміла багатьох
явищ природи, боялася й обожнювала їх. Щоб пристосуватися до  диких тварин, до небесних явищ (грому, блискавки), до  різноманітних духів та дивовижних істот, в яких тоді вірили, їм   давали умовні імена, назви, щоб не прогнівити їх.
Дуже цікаво відбивають загадки народний світогляд, наприклад,  про день і ніч, які ворогували між собою: "Сестра до брата в гості  йде, а брат від сестри втікає", "Двоє стоячих, двоє ходячих та два  роздорники" (Небо і земля, сонце і місяць, день і ніч).
Потім загадки використовувались у дипломатичній справі. Це було  ще в ті часи, коли держав було мало, а землю в – основному  населяли племена чи нечисленні народи. Посланці тоді говорили  "таємничою мовою", щоб перевірити кмітливість супротивника, а також з метою приховати свої наміри. Народознавець: Пізніше загадки знаходили відображення у весільному обряді (пригадаймо, що парубка, який сватався до дівчини називали
"князем", "ловцем - мисливцем", а її саму - "куницею", яку загубив
"князь"),  у піснях, у казках "Мудра дівчина").
Загадки були і засобом виховання, розвинення розуму, перевірки  кмітливості в народній педагогіці. Вони спонукають до порівняння,  зіставлення речей, вчать спостерігати за природою, виділяти  головне.
Літературознавець: Цей малий фольклорний жанр збирали й вивчали І. Франко,
П. Чубинський, І. Ман чжура, Б. Грінченко.
   Загадки продовжують  створювати і сьогодні.
 V І Закріплення вивченого
1. Практичне визначення загадок
Учитель загадує 2-3 загадки з кожної тематичної групи, діти
відгадують їх, визначають тему, яку учень - експерт  записує на дошці, а
решта - в зошитах.
1) Про явища природи.
Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає. (Земля)
А що шумить без буйного вітру? (Вітер)
А що сходить без насіння? (Сонце)
2) Про людину.
Що воно за штука, що день і ніч стука. (Серце)
Дві зірки весь світ бачать. (Очі)
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Зуби)
3) Про побут людини.
Ходить полем з краю в край - ріже чорний коровай. (Плуг)
  Грушка – не грушка,
Вушка та дужка,
Порожнє бриньчить,
Повне – мовчить.
(Відро)
Під одною шапкою чотири брати стоять. (Стіл)
4) Про рослинний і тваринний світ
Де не ткни, так приживеться,
Як рослина цяя зветься.( Верба)
Хату на хаті має, жабам рахунок знає. ( Лелека)
5)Духовне життя людини
Що горить без полум’я ? (Любов)
Що плаче – сліз не має? (Серце)
2. Робота у  групах
1 група – середній рівень  ( працює з підручником)
Прочитайте загадки, вміщені у підручнику. Визначте , про  що йдеться  в кожній групі загадок. Оберіть до кожної групи заголовок.
ІІ група – достатній рівень
Загадки створювалися народом протягом багатьох віків. Поясніть, яка  з наведених загадок могла виникнути раніше, яка – пізніше; що в них спільного?
- Баба-Яга, деревяна нога, весь світ годує, а сама голодна. (Соха)
-Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, проти сонця грає. (Плуг)
- Кінь сталевий, вівса не просить, а оре і косить. (Трактор)
ІІІ група – високий рівень
 Придумайте усні малюнки до загадок, які б відображали їх зміст.
 Часто умивається, та рушником не витирається. (Кіт)
Що сходить без насіння?(Сонце)
Спробуйте самостійно скласти загадку за аналогією до попередніх.
3.Визначення видів загадок
1. Асоціативний кущ
Під час подальшої роботи заповнюється  схема
Схема "Види загадок":



 













Метод «Мозковий штурм»
 - Які, на вашу думку, загадки називаються народними?
  -Які це – літературні?
Учитель: Часто літературні загадки закінчуються відгадкою. Поети люблять створювати загадки так, щоб у римуванні ховалася відгадка. Ось, наприклад,  загадка Д.Білоуса:
                           А відгадайте-но: що я таке?
                           Всі хочуть, як народиться дитина,
                           Щоб я було красиве і дзвінке,
                            Бо носить все життя мене людина.
(Імя)
 Є загадки особливі. Це – акровіші. Про них ви дізнаєтеся із наступного вірша:

                                   Що таке акростих?
-         Ти, Максимку, щось притих.
-   Я читаю акростих!
-         Що ж воно таке за штука? –
                              Запитав дідусь онука.
-         Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів,
Ось і вийшло слово з них,
Це, дідусю, акростих!

Учитель. То що ж таке акростих?
Учні. Щоб відгадати акровірш, треба прочитати перші літери кожного рядка вниз.
Учитель. Акровірш (акростих) – це вірш, написаний так, що початкові букви рядів, прочитані згори вниз, утворюють словосполучення-відгадку.
Наприклад, Чим хата багата?
Хата мною багата.
Людям брат я і друг.
І коли вже я у хаті –
Буде й пісня навкруг!
Акровірші писав Л.Глібов
Учитель. А тепер повідгадуємо загадки-новотвори. Виникли ці загадки нещодавно, але одразу стали популярними. До загадок-новотворів відносяться ребуси, головоломки, жартівливі запитання, кросворди.

4. Робота в парах














Розгадування загадок за картинками.
 VІІ Рефлексія
1.Гра «Продовж речення…»
- Загадка – це…
- Загадка схожа на прислівя тим, що…
- Загадки бувають таких видів…
VІІІ  Підсумок уроку. Оцінювання
 Учитель. У загадках нас приваблює прихований зміст, гра уяви, фантазії.  Вона не називає предмета, а передає окремі його ознаки через порівняння їх з віддалено схожими явищами.
Отже,загадка примушує нас думати, зіставляти, придивлятися до навколишнього, пізнавати предмети з різних сторін, розвиває художній смак.
ІХ Домашнє завдання
1. Вивчити напамять 5 загадок.
2. Намалювати ілюстрації до них (2-3)
3. Завдання за даним qr-кодом.

















Комментариев нет:

Отправить комментарий